Камери схову для вокзалів і аеропортів: вимоги та стандарти

Чому камера схову на вокзалі чи в аеропорту це об'єкт безпеки, а не просто шафа з замком

Вокзал і аеропорт належать до місць масового перебування людей, де щодня проходять тисячі пасажирів, а більшість із них ніхто не знає в обличчя. Камера схову в такому місці приймає на зберігання речі невідомого вмісту від невідомих людей. Саме тому вимоги до неї суттєво жорсткіші, ніж до шафок у фітнес-клубі чи офісі, і стосуються не лише міцності дверцят, а й того, хто, коли і як відкривав комірку.

Для України це питання стало практичним після 24 лютого 2022 року. Вокзали в умовах воєнного стану працюють як ключові транспортні вузли країни: через них проходять евакуаційні потоки, військові, волонтери, пасажири міжнародних поїздів. Вимоги служб безпеки до речей, залишених без нагляду, стали значно жорсткішими, а камера схову, яку неможливо проконтролювати, перетворюється на вразливе місце об'єкта. Тому питання не в тому, чи потрібна камера схову на вокзалі, а в тому, як зробити її контрольованою.

Три моделі камер схову і де кожна доречна

На практиці транспортні вузли використовують одну з трьох моделей або їх комбінацію.

1. Автоматичні шафи самообслуговування. Пасажир сам обирає комірку, оплачує і отримує код, QR або відкриває комірку карткою. Перевага: цілодобова робота без персоналу і низька вартість обслуговування. Обмеження: без додаткових заходів оператор не знає, що всередині.
2. Камера схову з персоналом. Речі приймає співробітник, видає квитанцію, за потреби проводить огляд або скринінг. Максимальний контроль, але висока вартість години роботи і черги в пікові години.
3. Гібридна модель. Автоматичні комірки встановлені в контрольованій зоні з відеоспостереженням, а доступ до зони або сама камера пов'язані з точкою огляду. Ця модель поєднує швидкість самообслуговування з рівнем контролю, який вимагають служби безпеки.

Для українських вокзалів в умовах воєнного стану гібридна модель зараз найреалістичніша: персонал на кожну камеру схову не виділиш, а повністю неконтрольоване самообслуговування служба безпеки не погодить.

Нормативна база: що регулює камери схову

Окремого стандарту саме для автоматичних камер схову ні в Україні, ні в ЄС немає. Вимоги складаються з кількох груп документів, і замовнику варто перевіряти обладнання за кожною з них.

Правила перевезень і зберігання

На залізниці базовий документ це Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Мінтрансзв'язку від 27.12.2006 № 1196. Вони визначають камеру схову як спеціально обладнане приміщення для короткочасного зберігання ручної поклажі та багажу пасажирів. Детальні умови (тарифи, граничні строки, поводження з незатребуваними речами) встановлює перевізник або власник вокзалу у своїх регламентах. Логіка ПЗ автоматичної камери (граничний строк, продовження оплати, вилучення речей після закінчення строку) має відповідати цим документам, а не налаштовуватися «як зручно».

Авіаційна безпека

Українське небо закрите для цивільної авіації з 24 лютого 2022 року, але аеропорти готуються до відновлення роботи, і обладнання для них варто проєктувати вже зараз. Україна як член ICAO виконує вимоги Додатка 17 до Чиказької конвенції, який окремо передбачає заходи безпеки у загальнодоступній зоні аеропорту, тобто там, де зазвичай і стоять камери схову. У межах євроінтеграції Україна наближає своє законодавство з авіаційної безпеки до Регламенту (ЄС) № 300/2008 та Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/1998, тому камери схову для аеропортів доцільно одразу закладати під європейські вимоги.

Електрообладнання та радіомодулі

Автоматична камера схову це електротехнічний виріб. В Україні на нього поширюються технічні регламенти низьковольтного електричного обладнання та з електромагнітної сумісності, а якщо є NFC, RFID, Wi-Fi чи GSM-модулі, то і технічний регламент радіообладнання. Вони гармонізовані з директивами ЄС 2014/35/EU, 2014/30/EU та 2014/53/EU. На практиці це означає, що виробник повинен мати декларацію відповідності та маркування.

Пожежна безпека та інклюзивність

Розміщення шаф не повинно звужувати евакуаційні шляхи і перекривати доступ до пожежних кранів та щитів, це прямо випливає з Правил пожежної безпеки в Україні. Для нових і реконструйованих громадських будівель діють ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (зі змінами № 1, 2 і 3, остання набрала чинності 1 квітня 2026 року), тому частина комірок і термінал мають бути доступні людям на кріслах колісних: розташування елементів керування, читабельність екрана, простір перед шафою.

Персональні дані та оплата

Якщо система фіксує номер телефону, фото або дані документа, оператор обробляє персональні дані і має виконувати Закон України «Про захист персональних даних». Для приймання оплати банківськими картками потрібен платіжний термінал, сертифікований за стандартом PCI PTS, і процесинг, що відповідає PCI DSS. В Україні до цього додається фіскалізація розрахунків відповідно до законодавства про РРО.

Технічні вимоги до конструкції

Корпус для транспортного вузла виготовляють із листової сталі з порошковим покриттям. Дерево та ДСП, які добре працюють у фітнес-клубах, тут не підходять через вандалізм, вологу і пожежні вимоги. Критичні вузли:

• Двері та петлі. Приховані петлі і відсутність щілини, куди можна вставити важіль. Двері мають бути жорсткими настільки, щоб їх не можна було відігнути вручну.
• Замок. Електромеханічний замок, недоступний ззовні, з датчиком стану дверей. Система повинна знати не лише, що команда «відкрити» була надіслана, а й що двері фактично відкрилися і закрилися.
• Розміри комірок. Більшість авіакомпаній обмежує ручну поклажу розмірами близько 55×40×20 см, тому базова комірка має вміщати саме такий чемодан. Плюс кілька комірок для великих валіз, дитячих візків і спортивного інвентарю.
• Захист електроніки. Для приміщень зазвичай достатньо рівня захисту IP за EN 60529, який не допускає потрапляння пилу та бризок. Для перонів і неопалюваних зон потрібні вищий клас захисту та робочий діапазон температур.
• Стійкість до злому. Як орієнтир для класу зломостійкості можна використовувати EN 14450 (класи S1 та S2 для захищених шаф зберігання). Це не обов'язкова вимога для камер схову, але зручна методика, щоб порівнювати пропозиції різних виробників.

Програмне забезпечення: там, де і з'являється реальна безпека

Міцну сталеву шафу можна купити у багатьох виробників. Різниця між звичайною шафою і камерою схову, яку погодить служба безпеки вокзалу, здебільшого в програмному забезпеченні.

• Журнал подій. Кожне відкриття, спроба доступу з неправильним кодом, сервісне відкриття і збій фіксуються з часом і ідентифікатором. Журнал зберігається на сервері, а не лише в пам'яті терміналу, і його неможливо відредагувати з самого терміналу.
• Інтеграція. API для передачі подій у систему відеоспостереження і систему безпеки об'єкта. Коли комірка відкривається, оператор бачить подію разом із кадром з камери.
• Контроль строків. Автоматичне сповіщення, коли строк зберігання минув, і процедура для речей, які ніхто не забрав. Така комірка має потрапляти в пріоритет для служби безпеки.
• Робота без живлення і зв'язку. Для України це окрема вимога. Система повинна працювати від ДБЖ, коректно відновлюватися після відключення, зберігати журнал локально і синхронізувати його після появи зв'язку. Пасажир не може залишитися без речей через графік відключень.
• Аварійне відкриття. Регламентований механізм для евакуації або перевірки комірки службою безпеки з обов'язковим записом у журнал, хто і на якій підставі відкрив.

Саме такі вимоги ми закладаємо в автоматичні камери схову для залізничних вокзалів: сталевий корпус, власне ПЗ з серверним журналом подій і інтеграцію з системами безпеки об'єкта.

Розміщення в залі

Навіть якісна шафа стає проблемою, якщо її неправильно поставити. Камеру схову варто розміщувати в зоні повного покриття відеоспостереженням, бажано з огляду на термінал і на фронт комірок одночасно. Не варто ставити її впритул до несучих колон, біля скляних конструкцій і на шляху основного пасажиропотоку. Для аеропорту важливе погодження місця зі службою авіаційної безпеки ще на етапі проєктування, а не після поставки обладнання.

Чек-лист для замовника перед закупівлею

1. Чи є у виробника декларація відповідності технічним регламентам щодо електрообладнання, ЕМС і радіообладнання?
2. Де зберігається журнал подій і хто має до нього доступ?
3. Чи є відкритий API для інтеграції з системою безпеки та відеоспостереженням?
4. Як система поводиться при відключенні живлення та інтернету і скільки працює від ДБЖ?
5. Як реалізовано аварійне відкриття і чи фіксується воно в журналі?
6. Чи сертифікований платіжний модуль і як вирішено фіскалізацію?
7. Скільки комірок доступні людям з інвалідністю і чи відповідає термінал ДБН В.2.2-40:2018?
8. Хто і в які строки обслуговує обладнання, де розташований сервіс і склад запчастин?

Питання про сервіс часто залишають наостанок, хоча саме воно визначає, чи працюватиме камера схову через рік. Виробник, який сам розробляє і обладнання, і ПЗ, може швидше усунути несправність і доопрацювати систему під вимоги конкретного об'єкта.

Компанія «МВК МАШ» понад 15 років розробляє та виготовляє автоматичні камери схову і власне програмне забезпечення до них. Якщо ви плануєте камеру схову для вокзалу, автостанції чи аеропорту, зв'яжіться з нами: допоможемо визначити модель, кількість і розміри комірок та вимоги до інтеграції під ваш об'єкт.